З 2006 року виробництво китайських автобусів знаходиться в стабільному стані, і навіть проявляє тенденції зростання. За декілька останніх років ринок виробництва автобусів в Китаї почав розвиватися і розширюватися.

Для Росії Китай один з найпривабливіших партнерів у сфері постачань автобусів. Парк автобусів Росії вже досить довгий час вважається за застарілий, а вироблювані вітчизняні автобуси приблизно на 10% дорожчі, що насправді є великим показником.

Останній рік виробництва автобусів в Китаї випустив близько 400 тисяч автобусів. Не тільки на зовнішньому, але і на внутрішньому ринку Китаю росте попит на автобуси під час олімпіади в Пекіні китайські міста почали оновлювати автобусний парк. Іноземні держави теж почали виявляти цікавість до китайських автобусів.

У Китаї декілька крупних автобусних виробників "Хайгер", "Чжунтун", "Перша автомобільна корпорація" і багато інших. Навіть російським пасажирам і водіям знайомі багато назв. Наприклад, ще в 2006 році до Росії було поставлено 40 автобусів фірми "Чжунтун" (до Новосибірська). А екскурсії по Золотому кільцю проводяться на автобусах "Першої автомобільної".

Найпривабливішим чинників при покупці китайських автобусів є ціна. Китайці теж зацікавлені у виході на російський ринок, тому вони швидко і дуже гнучко уміють підстроїться під умови клієнта.

Єдиною проблемою при покупці китайських автобусів є непристосованість автобусів до російського клімату, тому на них доводиться встановлювати деякі додаткові модифікації, наприклад, обігрівачі, опалювальні системи і тому подібне. А в зимовий час іноді трапляються ситуації, коли автобус просто не заводиться. Крім того, китайці і росіяни володіють деякими антропологічними відмінностями, що теж досить проблемно у використанні китайських автобусів. Це стосується і ширини проходів в салоні, і висоти вхідних дверей, і висоти порогів в цілому, їхати на китайському автобусі російським людям м'яко сказати, незручно.